В українських офісах, як правило, раді новачкам. Особливо сьогодні, коли повсюдна оптимізація штату збільшила робоче навантаження на кожного окремого спеціаліста. Прихід нового спеціаліста стає важким і неприємним випробуванням тільки для 12% робочих колективів. Утім, доброзичливий прийом, швидше за все, буде супроводжуватися підвищеною увагою до нового співробітника — хто він, що собою являє. Так будуть поводитися 58% офісних працівників, і тільки чверть опитаних раді новому члену команди без додаткових умов і розглядань.

Більшість роботодавців досить формально ставляться до випробувального терміна для нових співробітників. Схильність довіряти собі, своєму вибору й новим працівникам призводить до того, що в чверті компаній практично нема випробувального терміна, для них він — тільки порожня формальність. У майже половині компаній хоча і є випробувальний термін, але формальних критеріїв його проходження не визначено. І тільки третина роботодавців точно знають, що потрібно для того, щоб співробітник став успішним членом команди, і можуть чітко сформулювати свої вимоги до новачка.

Окремо займатися адаптацією нових співробітників більше половини роботодавців (55%) не поспішають — процес вливання у колектив у таких компаніях проходить спонтанно і жодному контролю не підлягає. Ще третина компаній (32%), хоча й не мають регламентованих адаптаційних програм, але все ж готові приділити новачку підвищену увагу. І тільки десята частина українських роботодавців (12%) може сказати про те, що в них є спеціальні комплексні адаптаційні програми. Найчастіше це великі та середні компанії (серед великого бізнесу кількість таких роботодавців досягає 22%). Адже новому спеціалісту, щоб стати членом великої команди, доводиться засвоювати велику кількість нової інформації. Логічно, що лідери спонтанної адаптації — компанії невеликі, де все у всіх перед очима.

У третині випадків (31%) новий співробітник залишиться без опіки — у компанії просто не буде нікого, хто відповідає за його адаптацію. Там, де все ж таки опікуються новачками, роблять це, як правило, або безпосередні керівники (28%), або хтось із колег (22%). Значно рідше відповідальність за цей процес покладається сумісно на HR-департамент і на когось із колег (15%), і дуже рідко (3%) супроводжувати адаптацію — завдання виключно спеціалістів відділу персоналу. Найчастіше спеціалістів із персоналу до цієї роботи залучають у великих компаніях. І так само в них у новачка менше за все шансів залишитися без підтримки (тільки 21% таких компаній не займаються адаптацією персоналу).

Традиції розігрувати нових співробітників — рідкість у сьогоднішніх офісах. Тільки третина опитаних сказали, що жодних особливих традицій або неоголошених правил у них нема. Найчастіше йдеться про прості правила ввічливості — зробити привітальну електронну розсилку, особисто познайомитися з колегами або керівництвом. Значно рідше, але все ж подеколи буває заведено «виставлятися» з першої зарплати, розігрувати або випробовувати на міцність нових співробітників.

Дані були отримані в результаті опитування зареєстрованих користувачів сайту hh.ua, проведеного в жовтні 2013 року. В опитуванні брали участь 700 респондентів із різних регіонів України.